четвер, 4 грудня 2008 р.

Подушка

Подушка пропахла наскрізь
Сльозами і трупами мрій.
І вже не врятуєш нізащо
Рожевих слонів і подій.
Подій, що родилися тишком
Під тінню прикритих повік.
Пройде й ця весна...
Ти забудеш про неї...
А подушка слід берегтиме навік.
Марія Атаманенко

2 коментарі:

Марія сказав...

А хто це така Марія Атаманенко?Га? А віршик такий....... ну, я думаю, ти розумієш...

Анонім сказав...

ти просто молодець.завжди зоставайся такою як ти є.

Чи хотіли б ви щось змінити у житті???

Gapchinska

Gapchinska