Подушка пропахла наскрізь
Сльозами і трупами мрій.
І вже не врятуєш нізащо
Рожевих слонів і подій.
Подій, що родилися тишком
Під тінню прикритих повік.
Пройде й ця весна...
Ти забудеш про неї...
А подушка слід берегтиме навік.
Марія Атаманенко
2 коментарі:
А хто це така Марія Атаманенко?Га? А віршик такий....... ну, я думаю, ти розумієш...
ти просто молодець.завжди зоставайся такою як ти є.
Дописати коментар